« Ширяївська Гімназія №1» Ширяївської Селещної Ради Березівського району Одеської області

 





Історія школи

Село Михайлівка входило до складу володіння Сергія Ширяя, але фактично належало його управителю Михайлу, звідки й отримало назву. Будинки, хати-напівземлянки, розташовані були вздовж шляху, що проходив  з Ананьєва на Одесу.
Після ліквідації кріпацтва, у 1961 році, кожен кріпосний одержав по 2 десятини землі.
Діти із заможних сімей навчались у Мар’янівській школі. 
Школа в Михайлівці з’явилась у роки Радянської влади, коли було проголошено боротьбу із «неграмотністю». Школа працювала в простому будинку по вул.Леніна.
Згодом, за рішенням сільської ради, на толоці було збудовано приміщення школи на проїзді між Михайлівкою та Подільцями.
1925-1926 навчальний рік був першим у власній будівлі. Школа працювала у дві зміни. В чотирьох класах навчалося 27 дітей. Вчителями були подружжя Ковальових, Василь Микитович та Катерина Федотівна та  Ковалів, Яким Іванович і Віра Миколаївна.
У 30-х роках школою завідувала Любов Василівна Єрьоменко.
Під час війни 1941-1945 р. діти навчались у хаті, що зараз належить Лисенко Ганні, а в приміщенні школи знаходилась румунська жандармерія. Навчала учнів Ганна Федотівна Петренко.
Після звільнення Ширяєвого від німецько-фашистських загарбників, у 1944 році, Чернуха Катерина Максимівна разом з Ганною Федотівною провели перепис дітей шкільного віку, розшукували вцілілі підручники, збирали олівці, папір для письма.
 І 1 вересня 1944 року розпочався перший повоєнний навчальний рік. 
У 1945 році директором Михайлівської початкової школи було призначено Павловську Юлію Антонівну. Дітей було багато, школа працювала у дві зміни. Продовжували навчання учні у Мар’янівській та Ширяївській середніх школах. Доріг не було, добиратися було дуже важко. Тому з ініціативи вчителів та батьків вирішено було збудувати нове приміщення школи, щоб відкрити неповну середню школу.
На початку 50-х років Юлія Антонівна самотужки малює план майбутнього приміщення школи. Пише листа І-му секретареві ЦК КП України Шелесту (рукою випускника школи Гуральника Валентина).
Невдовзі Юлію Антонівну було особисто запрошено на прийом до Шелеста, де і було вирішено подальшу долю Михайлівської школи.
У 1959 році школу було переведено у тип восьмирічної і розпочато будівництво нового приміщення. Школу будували за державний кошт та кошти місцевого колгоспу за участю жителів с. Михайлівка та с. Подільці, а також учнів школи.
У 1961 році у нове приміщення вперше зайшли учні.
У школі навчалось до трьохсот учнів, в класах було не менше 30-ти.
Юлія Антонівна працювала директором школи до 1968 року.
Перший випуск був у 1963 році. Всього за роки існування школи в життя пішли більше тисячі учнів.